Сепсис: чим небезпечний та як запобігти?

Сепсис – це гостра форма реакції організму на різні збудники. Раніше помилково під сепсисом вважали лише зараження крові, але кров тільки поширює інфекцію. Насправді організм, неадекватно реагуючи на інфекцію, вражає органи і тканини, порушує їхню функцію. Без лікування сепсис має високу летальність.

Сепсис викликають:

• бактерії (стафілококи, стрептококи, кишкова паличка тощо);
• віруси (герпесвіруси);
• гриби (кандидозний сепсис);
• паразити (генералізована форма токсоплазмозу).

Читати ще: «Заразна» людина: скільки часу носій вірусних інфекцій небезпечний для інших людей

Сепсис часто виникає при певних захворюваннях: гнійні ангіни, запалення нирок, інфекції легень або крові, туберкульоз, абсцес будь-якого внутрішнього органу, як наслідок видалення зубів, фурункули, хронічні хвороби кишківника. А ще – дефіциті білка та вітамінів, опроміненні, тривалому застосуванню імунодепресивних препаратів, кортикостероїдів тощо. Не зважаючи на те, що про сепсис відомо практично все, він залишається в топі проблем сучасної медицини.

Хто потрапляє до зони ризику?

Насправді сепсисом може захворіти кожна людина, але є категорії, у яких ризик найвищий:

• немовлята до року та недоношені (їхня імунна система ще не здатна опиратися жодним інфекціям);
• люди віком 65+;
• пацієнти лікарень: через тривалий контакт зі сторонніми пристроями (голки, катетери, ентеральне харчування), після проведення хірургічних втручань, встановлення імплантів та різних пристроїв, при перебуванні на механічній вентиляції легень, переливанні рідин і продуктів крові, тривалому лікуванні антибіотиками. Тобто сепсис може розвинутися при багатьох станах: від пневмонії до апендициту;
• військові, які в польових умовах отримали важкі травми та ушкодження;
• люди з ослабленим імунітетом (через онкозахворювання або ВІЛ-інфекцію), хронічними захворюваннями (наприклад, цукровий діабет);
• сепсис може виникнути від ушкоджень шкіри та опіків тощо.

Як визначають сепсис?

Спеціального тесту для діагностування сепсису не існує, лікарі його визначають на основі співставлення симптомів, ознак і результатів аналізів. Поза стінами лікарні запідозрити цей стан допоможуть такі ознаки:

• висипи на тілі, які не зникають під час натискання, спітнілість і липкість шкіри;
• синюшність шкіри, губ, пальців;
• лихоманка або зниження температури від 36,6;
• задишка, прискорене дихання і серцебиття;
• сонливість, сплутана свідомість, в’ялість;
• біль незрозумілого походження;
• зменшення сечовиділення.

Сепсис лікується лише в стаціонарі, коли пацієнт перебуває під постійним наглядом медиків. Зазвичай при лікуванні застосовують антибіотики. До речі, стійкість до антибіотиків часто ускладнює процес лікування, призводить до швидкого розвитку хвороби і настання септичного шоку. Тому так важливо ніколи не займатися самолікуванням і не приймати антибіотики про всяк випадок.

Можливі варіанти захисту від сепсису

Запобігти сепсису можна, якщо мінімізувати появу захворюваності. Якщо говорити про побутовий захист, то тут важливі такі складові:

• наявність рекомендованих щеплень. Це захищає від бактерій та вірусів, які викликають інфекції й врешті можуть призвести до сепсису (менінгококу, пневмококу, гемофільної палички типу В);
• гігієна рук;
• вміти обробляти порізи, садна, рани: промивати, дезінфікувати і стежити за ними;
• приймати антибіотики тільки за призначенням лікаря і пропивати курс до кінця;
• пильнувати, щоб під час інвазійних процедур використовувалось стерильне обладнання.

У сепсису мало шансів розвинутися у людини із сильним імунітетом. Тому так важливо щоденно дбати про захисну систему організму.