Вплив соціальних мереж на психічне здоров'я: як забезпечити цифровий баланс?

В них постійно «розчиняється» 59% населення планети, тобто 4,7 мільярда людей, які щохвилини надсилають півмільйона текстових дописів та знімків, – наводить статистику BBC Future. Дві години щодня в середньому ми губимо в соцмережах.

В Україні регулярно користуються соцмережами приблизно 76,6% населення, а це більше тридцяти мільйонів українців, – такі дані станом на липень 2022 р. публікує GlobalLogistic. Тобто найвідомішими з сервісів день у день користуються більше половини жителів нашої країни.

• 66% українців – зареєстровані в Telegram
• 61% регулярно дивляться YouTube
• 58% щодня сидять у Facebook

І попри чисельні роботи науковців про те, що соцмережі викликають навіть більшу залежність, ніж цигарки і спиртне, вони все ще не внесені в головні довідники з психології. Вчені й досі сперечаються – чи їм там місце.

Однак, парадокс – залежність від «лайків» все ж психічною девіацією вважається. Наприклад, є явище, відоме як «Синдром Сніжани» – він названий на честь жительки сербського Белграду Сніжани Павлович – вона не отримала очікуваної схвальної реакції на викладені нею у соцмережі фото і так сильно цим переймалася, що, зрештою, потрапила під нагляд психіатрів до лікарні.  

Користь є, але спірна? Про що говорять нам дослідження впливу соцмереж?

Вчені Cornell University у штаті Нью-Йорк після поділу піддослідних студентів на дві групи – першій дали завдання переглядати свої особисті Facebook-акаунти, другій – дивитися на власне відображення у дзеркалі – з’ясували, що саме соцмережа позитивно впливала на самооцінку. Адже перші самі формували свій образ для соціуму, акцентуючись на своїх кращих рисах, а другі – бачили в люстерко себе з усіма недоліками.

Особливість соцмереж у тому, що люди фотографують і публікують себе в найкращі миті власного життя, – пояснили в іншому дослідженні вчені зі «The Pennsylvania State University». Всі їх піддослідні переглядали відібрані знімки і неодмінно порівнювали людей на них із собою. Звісно, в цьому порівнянні програвали і засмучувалися. 

Читати ще: Пристрої та гаджети, які полегшують догляд за здоров’ям

Ті, хто проводить багато часу в соцмережах, почуваються вдвічі самотнішими, – це засвідчили результати дослідження, опублікованого в «American Journal of Preventive Medіcine». Аналіз поведінки 7 000 людей у віковій категорії 19–32 років схилив науковців до думки, що, отримуючи спілкування в соціальних медіа і насичуючись ним, молодь вже не прагне до взаємодії з іншими «офлайн», тобто в реальному житті. А це, зрештою, змушує почуватися людей самотніми. Хоча тут в трактуванні результатів дослідження доцільно поставити питання: чи насправді «залипання» в соцмережі призводить до самотності, чи то пак самотність і веде людей до пошуку відносин у соцмережі?

Натомість в «Univercity of Michigan» зосередилися на вивченні заздрощів, які викликають соцмережі – шести сотням дорослих демонстрували фото і дописи користувачів, в яких ті хизуються дорогими покупками, престижною роботою, яскравими подорожами. Заздрощі у реципієнтів були панівним відчуттям.

Ревнощі, недовіру, сумніви в стосунках викликають соцмережі у юних людей, особливо – жіночої статі. Такий висновок зробили дослідники «University of Guelph» шляхом опитування трьохсот молодих людей 17–24 років стосовно поведінки їх обранців в інтернеті. Виявили, що саме жінки більше часу приділяють соцмережам, стежать за новими «подругами» своїх бойфрендів та поставленими їм «уподобайками» – тож, починають сумніватися і в собі, і у власних стосунках.      

Після багаторічних суперечок до висновку, що соцмережі все ж викликають залежність, дійшли британські вчені з «Nottingham Trent University». Вони проаналізували близько півсотні досліджень. Найвразливіші до такої залежності ті, хто не гребує алкоголем, екстраверти і самотні люди.   

Чому соцмережі не лишають нас байдужими?

Необхідність щоразу повертатися до соцмереж більшість мотивують «вподобайки» – така собі сучасна форма соціального визнання і схвалення, отримана від суспільства.

В мозку в цей час виділяється біологічно активна речовина дофамін, яка викликає почуття щастя та ейфорії. Алкоголь, нікотин і кокаїн також збільшують концентрацію дофаміну, але дуже короткостроково. Часто дофамін виділяється в мозку закоханих людей. Особливо багато його у мозку продукується, наприклад, під час сексу, вживання смачної їжі. Хочеться ще і ще відчувати ці миті. Так виникає залежність від соцмереж: «вподобайки» кличуть.

Інший механізм полягає у появі в людини страху пропустити якийсь важливий допис своїх друзів, кумирів, свіжу новину. І, напевне, через війну всі ми в різній мірі можемо потерпати від цієї форми залежності – не пропустити чергову військову подію, новий етап контрнаступу, повідомлення про шахеди і ракети, що летять в Україну. І тут знов неминуче – стрес або й депресія, відхід від здорового повноцінного сну.

Чим шкідлива залежність від соцмереж?

Науковці з «University of Glasgow» довели, що користувачі, які понад 5 годин сидять у соцмережах, нехтують звичайними побутовими рутинними справами і забувають навіть поїсти, що зрештою призводило до депресії й порушення сну та пам’яті.

Звісно ж таке спілкування не може замінити нам реальні зустрічі та відчуття, які вони викликають. У статті «Видавництва Королівського товариства» як доказ цього наводиться факт: ніхто не може підтримувати справжні дружні стосунки із більш ніж двадцятьма людьми, а кількість фейсбук-друзів аж ніяк не корелюється із кількістю справжніх друзів в житті «офлайн». Тож надаючи перевагу «віртуальному спілкуванню», людина йде на добровільну самоізоляцію і самотність.

Читати ще: Здоровий спосіб життя у міському середовищі: як зберегти здоров’я у місті

Заниження самооцінки також незмінно супроводжує залежних від соцмереж. Адже охочих похизуватися власною фізичною формою або красою розробники Snapchat, Instagram, Facebook давно озброїли вбудованими фільтрами для фото. В результаті й без того красиві люди виглядають на них неприродньо довершеними. Науковці з «Harvard Medical School», проаналізувавши вплив соцмереж на підлітків, засвідчують, що ті потерпають від розриву між реальним і «штучним» у «відфотошоплених» знімках. Незмінно порівнюють себе із «красивими людьми» з соцмереж і програють в цьому порівнянні. За цим розчаруванням теж нерідко слідують депресія і безсоння.

Як протистояти залежності?

Попри суперечки щодо необхідності внести цю залежність у довідники з психіатрії, вчені сходяться в єдиній думці: все, що надміру – то на шкоду. А ця шкода позначається і на здоров’ї психічному, і на фізичному. Недосипання, тривожність, депресія як незмінні супутники залежності від соцмереж призводять до ослаблення імунітету, загострення наявних хронічних хвороб і появи нових.

А, отже, позбавитися від цієї залежності – життєво необхідно.

Підходів до «лікування» залежності від соцмереж чимало. І головні з них – відмова від них або істотне обмеження часу щоденного перебування в гаджетах для їх перегляду.

Численні дослідження доводять покращення морального і фізичного стану людей, які позбулися залежності від соцмереж. В «University of Pennsylvania» довели це наочним експериментом: розділивши студентів на дві групи, одним дозволили користуватися всіма соцмережами в звичному для них режимі, а от іншим – лише 10 хвилин на день у кожній з наявних; за три тижні в останній групі засвідчили покращення настрою загалом, відсутність ознак депресії та почуття ізольованості від суспільства, кращий загальний фізичний стан.

Задля обмеження себе, окрім сили волі, варто підключити зовнішні інструменти. Наприклад, існує чимало застосунків для телефонів і комп’ютерів, які моніторять, скільки часу ви витрачаєте на серфінг в інтернеті, перегляд відео і «подорожі» соцмережами. Зрештою, можна встановити обмеження трафіку для мобільного інтернету – принаймні, не відволікатиметесь на них перебуваючи за межами дому.

Результат не змусить на себе довго чекати. Інформаційна детоксикація може виявитися досить дієвою терапією. І тоді, можливо, ви зможете розпочати інше, якісно нове життя.