Як фізичні вправи впливають на розумові здібності

Вчених давно цікавить питання: чи впливають фізичні вправи на розумову активність? Позаймався, наприклад, 10 хвилин на велотренажері – готовий до нового мозкового штурму. Якщо такий взаємозв'язок дійсно існує, хотілося б знати, які саме вправи треба виконувати, щоб мозок працював більш ефективно та креативно.

Кардіо перемагають

Нейрофізіологи з Університету Південної Австралії поставили собі за мету не просто довести благотворний вплив спорту на організм, а й знайти найпотрібніші для нього комплекси тренувань. Для цього вони запросили 128 добровольців, яким запропонували виконувати усілякі вправи протягом різної тривалості часу. Три місяці вони збирали показники нейропластичності (гнучкості) мозку, проводячи різноманітні інтелектуальні та логічні тести.

Унаслідок експерименту, можна сказати, що в змаганні «силові проти кардіо» впевнено перемогли кардіотренування – аеробні вправи, під час яких задіювалося багато м'язів і споживалася велика кількість кисню. До них відносяться біг, ходьба, їзда на велосипеді – всі ці вправи, що виконувалися протягом 20-30, покращували роботу мозку. Силові тренування і високі навантаження показали скромніші результати.

Але вчені стверджують, що надзвичайно важливо і те, скільки часу проведено у тренажерному залі. Так, для мозку буде краще, якщо ви займаєтеся не більше 40 хвилин і робите перерви між тренуваннями.

Йога для мелатоніну

Користь йоги доводити вже не потрібно, але є одна вправа, яку називають «королевою асан». Мова йдеться про ширшасану – стійку на голові, яка вважається одночасно і найскладнішою, і найкориснішою. Справжні йоги вірять, що ця асана повертає назад процеси старіння, в першу чергу – старіння мозку.

Як це виглядає з точки зору науки? У результаті виконання асани кров активно приливає до голови і серця. Це покращує обмін речовин в клітинах головного мозку, а значить, стимулює мозкову діяльність. Зокрема, ширшасана активує роботу шишкоподібної залози (епіфіза), яка виробляє найважливіший гормон, що регулює наш внутрішній годинник, – мелатонін. З віком вироблення цього гормону знижується, але він вкрай важливий для регулювання добових ритмів і роботи нервової системи. Вважається, що наші розумові та творчі здібності також залежать від активності епіфіза.

Гімнастика для мозку

Менш активні, але ті, що впливають на поліпшення роботи мозку, вправи були придумані психологом Полом Деннісоном. Він винайшов методику «Гімнастика мозку». Складену ним систему фізичних рухів, що дозволяють задіяти обидві півкулі мозку, називають освітньою кінезіологією. Вважається, що така гімнастика здатна посилити увагу, фокусування, пам'ять, сприйняття, старанність і зібраність.

Ось деякі з найбільш популярних вправ:

«Кнопки мозку» – вправа для «включення» розумової діяльності. Виконується стоячи. Одна рука масажує поглиблення під ключицею з правого або лівого боку. Інша рука знаходиться на пупку. Виконувати 10 кругових рухів двома руками, змінюючи їх положення.

«Коліно–лікоть» – вправа, яка активізує обидві півкулі. Виконується стоячи. Підніміть і зігніть ліву ногу в коліні, ліктем правої руки доторкніться до коліна лівої ноги. Повторіть на протилежну сторону.

«Слон» – це інтегруюча вправа, яка зміцнює очні м'язи і знімає напругу після роботи за комп'ютером. Виконується стоячи, коліна злегка зігнуті. Голову нахиляєте до плеча, руку витягаєте вперед як хобот і малюєте нею вісімку проти годинникової стрілки, при цьому очима стежите за пальцями. Повторіть іншою рукою, і так – по п'ять рухів на кожну.