Трьох людей в столиці не вдалось врятувати після ускладнень від вірусу, який передається через укуси комарів

Про це повідомила 30 серпня очільниця департаменту охорони здоров’я Київської міської держадміністрації Валентина Гінзбург.

За даними департаменту, серед пацієнтів – 10 чоловіків і 7 жінок. Двоє – мешканці Київської та Черкаської областей, решта – жителі різних районів Києва. На жаль, трьох пацієнтів врятувати не вдалося: вони померли від менінгоенцефаліту унаслідок ускладнення гарячки, пише smartmama

Що таке гарячка Західного Нілу?

Геморагічна гарячка Західного Нілу – це гостра вірусна хвороба, що передається через укуси комарів. Основним природним резервуаром вірусу є перелітні птахи, від яких вірус передається комахам, а через укуси комах – людям та іншим тваринам. Випадків передачі вірусу гарячки Західного Нілу від людини до людини, на щастя, не зафіксовано, тож інфікована людина не є заразною.

Вперше вірус був виявлений у 30-х роках минулого століття в Африці – у регіоні Судану та Західного Нілу. Пізніше були зафіксовані спалахи захворювання в інших регіонах світу – Європі, Азії, Австралії, Північній та Центральній Америці. Зокрема, вірус гарячки Західного Нілу став причиною епідемії у Румунії в 1996-1997 роках, коли захворіло близько 5 тисяч людей.

Читайте також: Кращий спосіб змусити дитину прийняти несмачні ліки

В Україні природні осередки вірусу є у Київській, Одеській та Миколаївській областях.  Вірус гарячки Західного Нілу віднесений до I групи особливо небезпечних патогенів і належить до IV групи ризику за стандартами ВООЗ – тобто робота з ним вимагає забезпечення максимального рівня захисту.

Симптоми та лікування гарячки Західного Нілу

У більшості хворих захворювання протікає безсимптомно. Однак у приблизно 20 % пацієнтів розвивається грипоподібний стан: різке підвищення температури, головний біль, біль у горлі, м’язах, суглобах та спині, нудота, слабкість, діарея.

Читати ще: Чим лікуватися при симптомах застуди

Також можуть спостерігатися висипання на тілі, збільшення печінки та селезінки, у важких випадках – ураження нервової системи (менінгіт, енцефаліт), розлади свідомості, парези, паралічі.

На гарячку Західного Нілу частіше хворіють сільські мешканці, а також городяни, які часто бувають на природі – зокрема, мисливці. У Північній півкулі спалахи захворювання зазвичай реєструються влітку та восени.

Смертність серед хворих з важким перебігом хвороби становить 3-5 %, однак у людей похилого віку при розвитку менінгоенцефаліту вона може бути значно більшою.

«Специфічної терапії наразі не існує. Лікування симптоматичне. Тож поради звичайні: як і за будь-якого захворювання, при перших його ознаках звертайтеся до лікаря та лікуйтеся під наглядом фахівця, повідомляючи йому про всі зміни свого стану. А щоб мінімізувати ризики саме гарячки Західного Нілу, встановіть удома москітні сітки, використовуйте репеленти, на прогулянку (особливо до парків і лісових зон відпочинку) одягайте речі, що максимально прикривають тіло. Зі зниженням температури повітря та зникненням комарів небезпека гарячки знижується майже до нуля», – зазначила Валентина Гінзбург.