facebook_pixel_id

Гіпоглікемія: причини виникнення і перша допомога

Гіпоглікемія – це стан, який у побуті називають «цукор упав». Цей період може бути тимчасовим і не потребуватиме лікування

11.07.2024 10:16
Поділитись:

Водночас періодичне і повторюване зниження рівня цукру в крові свідчить про порушення вуглеводного обміну. Гіпоглікемічний синдром може бути небезпечним, особливо для вагітних і дітей.

Що таке гіпоглікемія?

Виявити гіпоглікемію допоможе аналіз крові: концентрація глюкози в крові в такому разі є нижчою за норму (3,5-6,0 ммоль/л).  Глюкоза утворюється із вуглеводів, що надходять в організм, і глікогену, що знаходиться у печінці.

Вуглеводи потрібні організму як основне джерело енергії. Якщо енергії не вистачає, це одразу позначається на функціонуванні всіх систем організму.

У кого виникає гіпоглікемія?

Насамперед гіпоглікемія може спостерігатися при таких станах:

- за наявності діабету 1 або 2 типу, зокрема при передозуванні протидіабетичними препаратами;

- у вагітних із гестаційним діабетом (проявляється під час вагітності);

- у новонароджених і маленьких дітей;

- при печінковій або нирковій недостатності;

- при проблемах шлунково-кишкового тракту;

- за наявності ендокринних захворювань, пов’язаних із патологіями ендокринних залоз;

- при низьких рівнях кортизолу, гормону росту, глюкагону або адреналіну;

- під час менструації;

- при голодуванні (недоїданні вуглеводів);  

- при сильному фізичному або емоційному виснаженні.

Гіпоглікемія має три ступені важкості: легка, середня та важка. Також гіпоглікемія буває безсимптомною (її показують аналізи, але в людини немає симптомів).

Читати ще: Коли люди почали хворіти на застуду?

Є і такий стан як псевдогіпоглікемія. Зазвичай її діагностують у пацієнтів із діабетом (симптоми є, але аналізи не показують зниження глюкози).

Чим небезпечна гіпоглікемія?

На які симптоми слід звернути увагу, щоб запідозрити в себе гіпоглікемію і звернутись до лікаря? Насамперед цей стан проявляється такими симптомами:

- відчуття слабкості, блідість;

- запаморочення аж до втрати свідомості;

- холодний піт;

- тахікардія;

- нудота, блювання, сильне відчуття голоду;

- зниження концентрації, порушення координації;

- тремтіння м’язів;

- розширення зіниць;

- двоїння в очах.

Зниження рівня цукру може бути явищем тимчасовим і турбувати лише кілька разів за життя (при недоїданні, виснаженні). Але інколи гіпоглікемія проявляється періодично. Тоді слід звернути увагу на супутні захворювання, що можуть викликати такий стан, і провести діагностику організму додповідно до рекомендацій лікаря.

Читати ще: Літо, діти та віруси: чи можна розслаблятися з настанням тепла?

Рівень глюкози потрібно постійно контролювати вагітним, адже його зниження може позначитися на розвитку дитини. Гіпоглікемія також інколи проявляється у дітей дошкільного віку. Але оскільки діти не часто повідомляють батькам про слабкість або нудоту, варто з уважністю спостерігати за їхнім станом, щоб не пропустити ознаки гіпоглікемії. Необхідно вчасно звернутись до лікаря та періодично перевіряти рівень глюкози.

Найбільш небезпечна гіпоглікемія для пацієнтів із діабетом. У них можуть розвинутись порушення у роботі головного мозку та серця. У тяжких випадках вони навіть можуть впасти в кому і померти.

Як допомогти при гіпоглікемії?

Якщо у людини «упав цукор», але вона лишається у свідомості, підвищити рівень глюкози можна простими способами. Потрібно дати їй випити або з'їсти щось солодке: цукерку, цукор, випічку, солодкий напій, тобто будь-які прості вуглеводи.

Хворі на діабет повинні мати про собі препарат для купірування гіпоглікемії, який вводять внутрішньом'язово. Якщо людина втрачає свідомість, необхідно викликати невідкладну допомогу.

Пацієнти, які знають про проблеми з раптовим «падінням» цукру, мають вимірювати рівень цукру відповідно до рекомендацій лікаря. Щоб запобігати різкому погіршенню стану, необхідно щодня вживати складні вуглеводи (крупи, макарони та хліб, виготовлені з твердих сортів пшениці). Це дозволяє підтримувати рівень глюкози в нормі. Також не слід пропускати прийоми їжі та контролювати рівень стресу.