Найчастіше залежними від гри стають люди у віці від 17 до 27 років

Під час пандемії багато людей почали захоплюватися азартними іграми в Інтернеті. І хоча значна частина може грати в гемблінг без серйозних негативних наслідків, карантин призвів до зростання кількості залежних від азартних ігор, або лудоманії. Наприклад, у Великобританії зафіксували збільшення кількості жінок, які звертаються за допомогою через свою залежність. Лудоманія може призвести до проблем із психічним здоров’ям, проблемам з рідними та друзями, втрати роботи, також залежна людина може стати банкрутом та піти на злочин, повідомляє видання The Conversation.

На відміну від алкогольної та наркотичної залежності, де симптоми помітні, лудоманія має менш очевидні ознаки. Згідно з останньою оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я, з 2016 року щорічні глобальні втрати людей від азартних ігор оцінюються у 400 мільярдів доларів США. У 2021 році Комісія з азартних ігор Великобританії підрахувала, що поширеність «розладу азартних ігор» охоплює 0,4% населення. Інші дослідження виявили, що найвищі показники лудоманії зафіксували в Азії, Австралазії та Північній Америці, найнижчі - в Європі.

Найчастіше ризикують стати лудоманом гравці у ​​віці від 17 до 27 років. А ті, хто вже страждає на залежність, як правило, з часом збільшують свої ставки і зрештою стають банкрутами. Залежність від алкоголю та нікотину тільки підсилюють лудоманію.

З досліджень нейровізуалізації зрозуміло, що є кілька областей мозку, пов’язаних з азартними іграми. Вчені з’ясували, що за ризиковане прийняття рішень «відповідають» вентромедіальна префронтальна кора (бере участь у прийнятті рішень, пам’яті та регуляції емоцій), орбітальна лобна кора, яка допомагає організму реагувати на емоції, та інсула, що регулює вегетативну нервову систему. Саме тому проблемні гравці мають підвищену активність у цих частинах мозку.

Коли гравці спостерігають за результатами своєї ставки, вони також демонструють підвищену активацію в області мозку, яка називається хвостатим ядром, що є головним у контролі над свідомими рухами, навчанні та запам’ятовуванні.

Відомо, що дофамін, так званий нейромедіатор, який допомагає нервовим клітинам контактувати, також є важливою хімічною речовиною у роботі мозку залежного від гри. Так, проблемні гравці демонстрували значно вищий рівень збудження, коли в їхньому мозку вивільнявся дофамін, ніж у здорових людей. Вивільнення його посилює проблеми з азартними іграми через збільшення рівня збудження та зменшення гальмування ризикованих рішень або комбінації того й іншого.

Крім того, було доведено, що прилегле ядро, яке відіграє роль в обробці винагороди, бере участь у ризикованій поведінці підлітків та дорослих. Цей регіон багатий на дофамін, що свідчить про подальшу роль дофаміну в ризикованій поведінці.

Сучасні варіанти лікування від гральної залежності включають певні форми когнітивно-поведінкової терапії, яка може допомогти людям змінити свої моделі мислення. А також групи самодопомоги. Деякі ліки, такі як селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), можуть бути ефективними для зменшення симптомів розладу, пов’язаного з азартними іграми, зокрема, йдеться про депресію.

Також фахівці дають кілька порад тим, хто відчуває, що починає втрачати контроль над грою. Так, необхідно спочатку сплатити рахунки та борги, перш ніж грати в азартні ігри, більше проводити час з друзями та сім’єю, які не є гравцями. Також було б розумно уникати азартних ігор як способу заробити гроші та не брати кредитні картки для оплати свого нездорового захоплення.

Як у випадку з усіма іншими проблемами, пов’язаними з психічним здоров’ям, ключем до одужання є рання діагностика та лікування.

Нагадаємо, пандемія COVID-19 може викликати епідемію хронічної втоми.