Донор крові: питання і відповіді для тих, хто хоче стати донором

Донорство – це дуже цінна практика добровільної здачі крові (або її компонентів) для подальшого її переливання особам, які потребують цього. Процедура абсолютно безпечна, безкоштовна і майже безболісна. Кров протікає по всьому організму, крім єдиного органу – рогівки ока. Тому від її кількості та якості залежить функціонування тіла. Сьогодні Україна намагається відійти від практики стихійної здачі крові (коли в разі потреби донора шукають серед родичів і знайомих) і воліє створити системне донорство.

Трохи цифр

Зараз Україна, як ніколи,  потребує регулярного донорства. Підрахунки показали, що на 1 тисячу населення необхідно 30 донорів, аби мати потрібний запас крові. У реальності ця цифра складає 12 охочих здати кров.

Загалом процес донації триває 15–20 хвилин, протягом яких у донора беруть 450 мл крові. За рік можна встигнути стати донором не більше 6 разів. Перерва між процедурами має становити мінімум 2 місяці. Один донор за одну процедуру може допомогти врятувати життя до трьох осіб.

Хто може стати донором?

Власне кажучи, поділитися своєю кров’ю може будь-яка більш-менш здорова людина, яка не має абсолютних та тимчасових обмежень. Слід врахувати кілька нюансів: вік донора має сягати 18 років та маса тіла бути від 50 кг (точніше співвідношення ваги та зросту, бо у деяких центрах приймають донорів вагою від 55–60 кг). Крім бажання, треба виділити час та за кілька днів підготувати свій організм. На саму процедуру не забути взяти документ, що посвідчує особу.

Як підготуватися до здачі крові?

Донації крові має передувати так звана дієта донора. Вона не така сувора, як може здатися спершу. Її бажано дотриматися, бо харчування впливає на якість крові та її компоненти.

• За 3 дні до здачі крові не вживати ліки.
• За 2 дні до процедури – відмовитися від алкоголю.
• За добу – дотримуватися дієти донора: виключити з раціону смажене, копченості, ковбасні вироби, молочні продукти, яйця, жирне м’ясо, фастфуд (чипси, сухарики, снеки, соуси, майонез), масло, банани, чорницю, горіхи, халву, насіння і буряк. Споживати більше повільних вуглеводів (каші та макаронні вироби без додавання вершкового масла та олії, хліб, сушки, тушковані чи запечені нежирні сорти риби та м’яса, овочі та фрукти). Дозволені нежирні смаколики (вівсяне печиво, солодкі сухарі). Пити солодкий чай, воду, узвар.
• За 4–5 годин виключити каву та напої на основі кофеїну, оскільки це призводить до звуження судин (що може ускладнити взяти необхідну кількість крові).
• Мінімум за 2 години утриматися від паління.

Як відбувається процес?

Спочатку беруть забір капілярної крові (з пальця), щоб визначити рівень гемоглобіну. Це показник допуску. Якщо рівень гемоглобіну виявиться низьким, то здача крові скасовується.

Читати ще: Ніби грип: які інфекції проявляються грипоподібним синдромом

Потім потенційний донор проходить короткий медогляд (тиск, пульс, прослуховуються легені тощо) та заповнює анкету. Якщо жодних протипоказань немає, то проводиться експрес-тест на визначення групи крові, резус-фактору, дослідження на інші показники (це важливий етап для безпеки людини, яка здає кров, та  людини, що її отримає), а саме на:

• Келл-антиген – зустрічається у 7% людей. Якщо людині, яка не має цього антигена, перелити еритроцити людини, яка його має, то можуть виникнути небажані реакції.
• Наявність маркерів ВІЛ/СНІДу, гепатиту В, гепатиту С, сифілісу та інших значущих збудників, що передаються через кров.

Якщо протипоказань немає, донора запрошують до маніпуляційного кабінету, де проходить забір венозної крові. За аналогічним принципом відбувається забір компонентів крові.

Кого взагалі не допускають до донорства?

• Людей із серцево-судинними захворюваннями (крім вилікуваних патологій)
• Захворюваннями центральної нервової системи
• Схильністю до кровотеч
• Схильністю до судом та синкопе (втрата свідомості через недостатність кровообігу у мозку)
• Хто страждає на шлунково-кишкові, ниркові, імунологічні, метаболічні хвороби, дихальної та сечостатевої систем
• Має цукровий діабет та ендокринні хвороби
• Інфекційні захворювання (гепатит В і С, ВІЛ тощо)
• Злоякісні хвороби
• Після видалення чи ампутації органів, трансплантації органів чи тканин донором бути неможливо

Які стани і хвороби не перешкоджають бути донором?

Основна умова –  має настати одужання та пройти певний проміжок часу. Наприклад, після:

• Сифілісу – має пройти рік зі зникнення ознак хвороби
• Токсоплазмозу – пів року з часу одужання
• Туберкульозу – два роки з дати підтвердженого одужання
• Грипу та ГРВІ – через два тижні після зникнення симптомів
• COVID-19 – 28 днів після одужання
• Операцій, процедур татуювання, пірсингу – відсторонення на 6 місяців
• Вагітних та мам, які народили менш ніж шість місяців тому, попросять зачекати із донорством

Читати ще: Типова та атипова форми грипу: в чому різниця?

Чому бути донором корисно для здоров’я?

Здача крові є корисним процесом і для самого донора. Дослідження довели, що донорство зменшує ризик розвитку серйозних станів.

• Злоякісні пухлини. Під час донації організм втрачає такий компонент, як залізо. Його здатність переходити між окисненою та відновленою формами впливає на рівень утворення вільних радикалів, які пов’язані з утворенням пухлин. Надлишок заліза може призводити до окисного стресу, пов’язаного з пошкодженням тканин та виникненням онкозахворювань.
• Тромбоз. Коли через донорство людина  втрачає майже пів літра крові, організм починає працювати над поновленням її об’єму. Поки цей процес триває по тілу тече більш «рідка» кров, яку серцю значно легше перекачувати. Плюс нормалізується рівень гемоглобіну (якщо він підвищений є ризик виникнення тромбозу).
• Хвороби та передчасна смерть. Можливо це пов’язано з тим, що донори ведуть більш здоровий спосіб життя, слідкують за собою, мають міцніший імунітет та менше хронічних хвороб.

Як стати донором?

1. Можна звернутися в будь-який із центрів переливання крові, які є практично в кожному великому населеному пункті.
2. Знайти і записатися на процедуру, зареєструватися у базі донорів через онлайн-сервіс ( www.donor.ua ).

Годі й казати про важливість донорства в Україні сьогодні. Долучитися до корисної суспільної справи легко, оскільки сама процедура не вимагає нічого складного: бажання, трішки часу та організованості. Адже кров потрібна не тільки на лінії фронту, багато хто лікується та хворіє в тилу, щодня поранень зазнають мирні мешканці. Тому, на жаль, потреба у ній є завжди.